Україна на шляху реформ. У 2016 році відбудеться реформування багатьох галузей, в тому числі у трудовому законодавстві. Важко у це повірити, але основний законодавчий акт в трудовому законодавстві Кодекс Законів про працю залишився ще з далекого 1971 року. Норми цього Закону вже застарілі і виникла гостра необхідність прийняття нового Трудового Кодексу, пристосованого до сучасного суспільства.

Верховній Раді 8-го скликання вдалося зробити те, чого не змогли зробити їхні попередники протягом майже 15 років. Після тривалих дискусій парламентарії прийняли в першому читанні нову редакцію Трудового кодексу України. Відповідне рішення підтримало 258 народних депутатів.

Трудовий Кодекс − своєрідна трудова Конституція України, це масштабний документ із 395 статей, який стосується буквально кожної людини працездатного віку, і для країни в цілому він має велике значення.

 Проект Трудового кодексу передбачає:

1. Вперше будуть регламентовані права та обов'язки як працівника, так і роботодавця − «певному праву працівника є відповідний обов'язок роботодавця, і навпаки».

2. Проект кодексу передбачає, що укладення трудового договору буде можливе тільки в письмовій формі.

3. Збільшено з 20 до 30% доплату за роботу в нічний час.

4. Зросла з подвійної до потрійної і доплата за понаднормові години роботи.

5. Підвищено розмір допомоги працівнику в разі скорочення залежно від стажу роботи.

6. Проектом також передбачено заборону без згоди працівника змінювати умови трудового договору. Тобто роботодавець не матиме права вимагати від особи виконувати іншу роботу, змінювати умови праці та визначати меншу зарплату.

7. Роботодавець має право контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це обумовлено особливостями виробництва, обов'язково попередивши працівників про застосування техзасобів.

Проект Кодексу доповнено положеннями щодо правонаступництва у трудових відносинах; призупинення трудових відносин; припинення трудових відносин з підстави настання надзвичайних обставин, що перешкоджають продовженню трудових правовідносин; умов праці; підсумованого обліку робочого часу; компенсаційної виплати (допомоги) на оздоровлення при наданні щорічної відпустки; окремою главою визначено норми стосовно професійної (службової) кар'єри, до яких віднесено питання стажування працівників, кадровий резерв, конкурсного відбору працівників; збільшення терміну щорічної відпустки до 28 днів тощо.

Ще одна новація — передбачається право на репатріацію працівників. Статтею 256 Трудового кодексу визначено, що працівники користуються правом на репатріацію у випадках: закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, який закінчився за кордоном; захворювання або отримання травм, або з інших причин, підтверджених медичним висновком; катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник; коли власник транспортного засобу не може далі виконувати свої зобов'язання роботодавця через банкрутство, продаж транспортного засобу, зміну реєстрації або арешт транспортного засобу або з інших аналогічних причин; коли транспортний засіб без згоди працівника прямує в зону військових дій. Якщо роботодавець не буде виконувати ці вимоги, репатріацію працівника забезпечуватиме держава.

Норми проекту спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії та інших міжнародно-правових актів - Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці.